 |
|
у м. Києві на будинку КНУ ім Т. Шевченка
(бульвар Т. Шевченка, 14). |
2. За своїм походженням Бердяєви відносилися до порівняно невеликої групи російських поміщиків Київської губернії. Ця група почала формуватися наприкінці XVIII століття. Значна їх частина належала до спадкоємців Потьомкіна. Їхні маєтки були зосереджені у південно-східних повітах – на теренах давнішої Смілянщини. Інші російські землевласники потрапили до Київської губернії завдяки пожалуванням Катерини ІІ і Павла І, які нагороджували у такий спосіб військових і чиновників. Роздавалися маєтки, які внаслідок конфіскацій потрапили до російських рук на початку окупації Правобережної України. До останніх належав і Миколай Михайлович Бердяєв, вершиною кар‘єри якого була посада начальника губернії.
3. На тлі інших російських поміщицьких родів Київської губернії Бердяєвих вирізняє, безумовно, постать відомого європейського інтелектуала
ХХ ст. Миколая Олександровича Бердяєва (1874-1948).
4. Дослідження роду Бердяєвих і, зокрема, походження Миколая Бердяєва є важливим для усвідомлення його духовного шляху, про який він так глибоко і самокритично написав у своєму творі "Самопознание".
5. Бердяєви відомі з XVI ст. як дворянський рід, члени якого служили московським царям. Відомості про цей рід вміщені до "Российской родословной книги" П. В. Долгорукова (1857). Деякі дані викладені в короткій статті в Енциклопедичному словнику Брокгауза і Єфрона (1891).
6. Разом з тим слід підкреслити, що сам Миколай Олександрович Бердяєв мав предків і в середовищі польської аристократії. Зокрема його предком був, наприклад, граф Станіслав-Щенсний Потоцький (1752-1805). Про своїх предків з боку матері М. Бердяєв досить детально розповів у згаданому вище "Самопознании". У контексті дослідження родини Миколая Бердяєва слід також згадати і про автобіографічний твір його дружини Євгенії Юдифівни "Профессия: жена философа".
7. Джерелами для дослідження генеалогії Бердяєвих мають слугувати метричні книги церков Києва та Обухова (ЦДІАК України), в яких вони тривалий час мешкали. Дуже важливими у цьому відношенні є справи про дворянське походження Бердяєвих (РГИА). Чимало біографічних даних, які можуть мати і генеалогічне значення, містять справи Бердяєвих у фондах адміністративних, судових установ, навчальних закладів (ЦДІАК України, Держархів Київської обл.).
8. Дослідження цього кола джерел дозволить і реконструювати генеалогію роду Бердяєвих, і з‘ясувати, скільки західного, а скільки московського було в родинному середовищі великого філософа, який написав з цього приводу: "Наша семья, хотя и московского происхождения, принадлежала к аристократии Юго-Западного края, с очень западными влияниями, которые всегда были сильны в Киеве" ("Самопознание"). Таке дослідження може дати відповідь і на більш широке питання – про темп вестернізації російського дворянства, яке з кінця XVIII ст. почало пускати коріння в українську землю.
ЧЕРНЕЦЬКИЙ Є.А., канд. іст. наук
Білоцерківська міська ЦБС
«П'яті Бердяєвські читання»: матеріали міжнародної науково-практичної конференції, м. Біла Церква, 31 травня 2017 року. – 55 с.
Комментариев нет:
Отправить комментарий