Микола Олександрович Бердяєв створив оригінальну концепцію свободи, окремі ідеї якої помітно виходять за межі традиційної релігійно-християнської філософії, оскільки дане поняття зі звичайної етичної проблеми перетворюється у космічну категорію з власним онтологічним обґрунтуванням. У вченні мислителя існує три види свободи: ірраціональна свобода, раціональна свобода та свобода, пронизана любов‘ю до Бога.
Як вважає філософ Бог не може бути творцем свободи і не має влади над нею, адже вона предвічна, ірраціональна, несотворена та породжена небуттям. Творець лише випромінює світлу сторону цієї свободи, панує лише над створеним буттям, але не може відповідати за протилежну сторону, яку породило зло. «Бог-творець, – пише М. Бердяєв, – є всемогутнім над буттям, над створеним світом, але у нього немає влади над небуттям, над несотвореною свободою».
Людська ірраціональна свобода, на думку мислителя, міститься у певному понятті «ніщо», яке є первинним незбагненним принципом, що не має жодної диференціації.
Створення світу і людини є вже другим актом розгортання цього принципу і якщо Бог-творець є проявом вищої, справжньої свободи, то у світі «ніщо» проявляє темну, ірраціональну свободу, що переходить у свавілля. Перемога первинної свободи призводить до розпаду реальності та повернення до початкового хаосу, бо у ній закладені як потенції нескінченного блага, так і потенції нескінченного зла. Не всі люди прагнуть бути вільними, адже це надзвичайно важко, тому більшість з
них імітує свободу, розчиняється у натовпі для того, щоб тягар моральної (особистої) відповідальності перекласти на інших.
Якщо революції у житті народів розпочинаються із ірраціональної свободи, то зазвичай завершуються необмеженою раціональною свободою, яка завдяки власній динаміці, внутрішній діалектиці призводить до переходу
у свою протилежність. Друга свобода може привести до примусової праведності, до заперечення свободи духу, до тиранічної організації людського життя. Якщо перша свобода породжує анархію, в якій вона гине, то друга свобода породжує авторитарний життєвий (теократичний, соціалістичний) устрій, в якому свобода духу повністю знищується [1; 3].
Найдосконалішою свободою є та, яка використовується людиною для реалізації певних цілей, завдань, цінностей. Це стан, коли людина звільняється від механічного рабства гріха. Таке звільнення можливе лише з Божою допомогою. В Ісусі Христі відкривається третя свобода, яка поєднує у собі дві попередні. Благодать Господня є просвітленням свободи зсередини, без будь-якого насильства чи зовнішнього примусу. Свобода Сина Божого має джерело у самій собі, в Ньому самому, це є свобода абсолютної духовності, оскільки Він був не тільки Богом, але й духовною, одвічною людиною. Разом з тим кожна людина має бути вільною у ставленні до Бога, до світу і до власної природи.
Мислитель вважав свободу найважливішою цінністю, яка нерозривно пов‘язана з творчістю. Бог створив Всесвіт і створив людину, тому вимагає зустрічного акту творення, щоб людина могла піднятися на один рівень із Господом. Її найвище призначення – це активне пізнання Закону Божого через пізнання космосу і розумне його перетворення в творчий акт, уподібнюючись Творцеві.
Таким чином, наскрізною темою у філософському вченні Миколи Олександровича є категорія свободи. Цікаво, що як християнський мислитель, він обстоює постулат про Бога як про першоджерело усього існуючого, але як релігійний реформатор, він прагне понад усе утвердити право людини на свободу та творчість. Людина у світі має пройти важкий шлях, 2 щоб піднести свою свободу від ірраціональної через раціональну до справжньої свободи, пронизаної любов‘ю до Бога. Отже, у кінцевому рахунку його концепція свободи була однією зі спроб пристосувати християнство до змінних умов сучасності, пошуком різносторонніх поглядів на суперечності, що виникли у ХХ ст. [2; 4; 5].
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Бердяев Н. О рабстве и свободе человека [Електронний ресурс] –
Режим доступу: www.vehi.net/berdyaev/rabstvo/index.html/ (дата звернення
04.05.2017).
2. Бердяев Н. Самопознание [Електронний ресурс] – Режим доступу:
www.krotov.info/library/02_b/berdyaev/1940_39_02.htm(датазвернення
06.05.2017).
3. Бердяев Н. Философия свободного духа [Електронний ресурс] –
Режим доступу: www.vehi.net/berdyaev/fsduha/ (дата звернення 03.05.2017).
4. Бердяев Н. Философия свободы [Електронний ресурс] – Режим доступу: www.vehi.net/berdyaev/filos_svob/ (дата звернення 05.05.2017).
СЕМЕНЮК М.С., викладач основ філософських знань
ДВНЗ «Чернівецький коледж дизайну та економіки» mukolai4uk@ukr.net
«П'яті Бердяєвські читання»: матеріали міжнародної науково-практичної конференції, м. Біла Церква, 31 травня 2017 року. – 21 с.
Комментариев нет:
Отправить комментарий