Філософія і творчість Григорія Сковороди

"Першим українським «повноцінним» і оригінальним філософом був Сковорода. Вивченню його творчості Чижевський приділив багато уваги, вважаючи Сковороду найбільшою і найхарактернішою постаттю української духовної історії. Цьому філософу Чижевський приділив найбільше уваги в «Нарисах…», а також, як зазначалося, написав спеціальну монографію про нього.

Сковорода, на думку вченого, перший і один з найвизначніших представників «філософії серця», яка є ніби «центральною» в українській філософській думці".

    Діалог.  Василь Герасим'юк -  Олександр Шокало.

МОРАЛЬНА ПРОБЛЕМА ПОНЯТТЯ «ЩАСТЯ» У ТВОРЧОСТІ Г. СКОВОРОДИ

Пам'ятник Г. С. Сковороді біля музею

Переяслав-Хмельницький

Г. Сковорода розробив свою концепцію категорії «щастя» й виробив на нього свій специфічний філософський погляд – ідеалістичний, християнський. Цей погляд ґрунтується на Біблії і на особистому життєвому досвіді мислителя. Тлумачення поняття «щастя» у релігійно-філософському вченні Г. Сковороди екзистенційне. «Сковорода, як це відомо, не тільки філософ-теоретик. Він філософ живий, який всю свою науку втілював, насамперед, у власне життя. Щастя у Сковороди – не абстрактна категорія, не тільки мета людського життя, а й значною мірою його метод. Тому й уся філософія Сковороди – життєва і практична. Таке поняття про щастя можна віднайти в філософії Сковороди про пізнання самого себе, про «сродність», про розумне розрізнювання легкого й потрібного в житті від тяжкого й непотрібного, про спокій серця, про мир, дружбу й любов з людьми та про мир з Господом Богом [3, с. 660]».
На певному етапі людина стикається з багатьма проблемами, одна з яких полягає у пошуку істинно вірного місця у цьому світі. Знайти вірний шлях дуже важко, він вимагає багато зусиль. На думку Г. Сковороди, ще одна проблема полягає тут у тому, що кожен хто йде своїм шляхом веде за собою іншого. Ідея «сродної праці», яка є одним з улюблених предметів філософських роздумів українського мислителя, полягала у тому, що кожен повинен знайти свій шлях. Будь-яка людина може бути щасливою, якщо вона не розлучається із своїм природним покликанням, з нахилом до певного виду праці. Бо коли людина любить те, чим займається, то вона – щаслива. Г.Сковорода прийшов до такого висновку на основі особистого досвіду. «Сродне» життя – це життя приємне і легке, а відтак і щасливе, повчав філософ. «Що потрібніше, ніж Царство Боже?

Значение культурологических идей Н.А. Бердяева в развитии современного общества

«Революцию действительно революционную осуществить возможно не во внешнем мире,
а лишь в душе и теле человека». Н.Бердяев

Философская мысль тем и ценна, что она универсальна, подходит для любого времени. Так, взявшись за написание концепции программы развития гражданского общества в независимой Украине, Фондом «Творческая Инициатива» было принято решение по примеру многих философов, духовных лидеров, выдающихся государственных деятелей различных стран прошлых эпох отдать приоритет культуре во всех её аспектах. Причем особо отметив культуру взаимоотношений: человека с человеком, с природой, государством, с самим собой. Другими словами, считая основой развития общества и государства – развитие сознание человека, общий уровень его внутренней культуры.

"Святость жизни заключается в делании добра людям»"

Автограф. Свет мудрости Григория Сковороды Царство наше внутри нас, - поучал Сковорода, - и "Чтобы познать Бога , нужно познать самого себя. Пока человек не знает Бога в самом себе, не найти Его в мире." "Верить в Бога значит - верить в Его существование, а значит - отдаться Ему жить по Его закону.""Святость жизни заключается в делании добра людям». " Г.С.Сковорода

Философы, ау-у-у!

О демократии и выборах

Недавно на бескрайних просторах Интернета снова наткнулся на Оруэлловское "Люди, которые голосуют за неудачников, воров, предателей и мошенников, не является их жертвами. Они соучастники ..." Вспомнил еще одну популярную цитату "каждый народ заслуживает свое правительство" и задумался, что надо сделать, чтобы это "заслуживает" стало гораздо лучшим, чем было.

Прежде всего, давайте попробуем найти ответ, почему "заслуживаем". Интересную версию нашел в политическом Ликбезе Э.Пиньковской :

1. Народ достоин своего правительства (ведь избираются лучшие из худших).
2. Политики делают то, о чем втайне мечтают их избиратели (в делах депутатов, как в зеркале, отражается то, что народ в мыслях своих).
3. Нельзя объять необъятное (нельзя осчастливить всех, во всем и сразу).
Если так, можно насчитать несколько уровней приложения усилий: